- посидіти
- [поси/д'ітие]
-и/джу, -диеш; нак. -и/д', -и/д'теи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
посидіти
Смотреть что такое "посидіти" в других словарях:
посидільниця — іменник жіночого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
посидінки — множинний іменник посиденьки розм., арх … Орфографічний словник української мови
посидіннячко — іменник середнього роду рідко … Орфографічний словник української мови
посидіннячко — а, с., рідко. Пестл. до посидіння. ||Сидіння надворі … Український тлумачний словник
посидіти — і діал. посе/діти, джу, диш, док. 1) Сидіти якийсь час; провести якийсь час сидячи. || Побути в стані бездіяльності, спокою; відпочивати, сидячи, якийсь час. 2) перев. над чим. Якийсь час робити що небудь, працювати над чимсь (звичайно сидячи).… … Український тлумачний словник
посидіти — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
посидільниця — і, ж., діал. 1) Ледащиця. 2) Доглядальниця … Український тлумачний словник
посидінки — див. посиденьки … Український тлумачний словник
посидіння — я, с., розм., рідко. Те саме, що посиденьки … Український тлумачний словник
посидіння — іменник середнього роду посиденьки рідко … Орфографічний словник української мови
